БЄЛОВ Василь Іванович

БЄЛО́В Василь Іванович

• БЄЛОВ Василь Іванович

(23.X 1932, с. Тимониха, тепер Харовського р-ну Волог. обл.)

- рос. рад. письменник. Член КПРС з 1956. Закінчив 1964 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). У повісті "Село Бердяйка" (1961), збірках оповідань "Спекотне літо" (1963) та "Річкові закрути" (1964) зобразив життя північнорос. села. Інтересом до духовного світу селянина-трудівника, моральних принципів сучасника позначена повість "Звичне діло" (1967), що стала віхою в розвитку рад. багатонац. "сільської прози" і, як "Теслярські оповідання" (1968) та "Бухтини вологодські" (1969), відображає осн. періоди соціалістич. перетворення на селі. Злободенні морально-етичні проблеми сучасності порушено в "маленьких повістях" "Моє життя", "Виховання за доктором Споком" (обидві — 1974). Широку картину життя селянства, всього суспільства напередодні колективізації змалював у романі "Переддень" (ч. 1 — 3, 1972 — 87), драмі "Кощей Безсмертний" (1981), а також у публіцистич. статтях (зб. "Роздуми на Батьківщині", 1986). В романі "Все попереду" (1986) йдеться про чистоту людських стосунків, відповідальність за збереження сім'ї, яка протистоїть тенденціям відчуження й бездуховності. Автор філос.-етногр. книги про нар. естетику — "Лад" (1981; Держ. премія СРСР, 1981).

♦ Тв.: Сочинения, т. 1 — 3. М., 1983 — 84; Три пьесы. М., 1985; Раздумья на Родине. Очерки и статьи. М., 1986; Все впереди. М., 1987; Кануны. М., 1988; Укр. перекл. — Гудуть дроти. К., 1983.

■ Літ.: Селезнев Ю. Василий Белов. М., 1983.

І. Д. Бажинов.