БІЛЕЦЬКИЙ Андрій Олександрович
БІЛЕ́ЦЬКИЙ Андрій Олександрович
• БІЛЕЦЬКИЙ Андрій Олександрович
[30.VII (12.VIII) 1911, Харків]
- укр. рад. філолог, доктор філол. наук з 1952. Син О. І. Білецького. Закінчив 1933 Харків. ін-т профес. освіти. У 1946 — 87 працював у Київ. ун-ті (з 1953 — професор). Автор праць з класичної філології, заг. мовознавства, романістики, палеографії тощо ("Принципи етимологічних досліджень", 1951; "Грецькі написи на мозаїках Софії Київської", 1961; "Лексикологія та теорія мовознавства", 1972, та ін.). Досліджує давньогрец. епос і міфологію, давньорус.-грец.кі, давньорус.-візант., укр.-грец. літ. зв'язки. Уклав антологію антич. поезії "Золоте руно" (1985), автор вступної статті й відп. ред. "Словника античної міфології" (1985). Б. належать літ.-крит. розвідки про творчість Езопа, Г. Юлія Цезаря, Лопе де Веги, Н. Казандзакіса, С. Мірівіліса та ін. Переклав укр. мовою деякі твори антич. авторів, а також Ж. Верна, В. Скотта, А. Барбюса.
■ Літ.: Ціанін Ю. В. Мандруючи до Ітаки. "Іноземна філологія". 1972, в. 28.
С. В. Семчинський.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)