БИСТРИЦЯ

БИ́СТРИЦЯ

• "БИСТРИЦЯ"

- видавництво, що існувало в Станіславі (тепер Івано-Франківськ) в 20-х pp. 20 ст. У 1920 видало в серіях "Дитячі читанки" та "Бібліотека для української молодіжі" ілюстровані казки, оповідання, коротку історію України Б. Грінченка, "Малий Кобзар" Т. Шевченка тощо. В серіях "Літературна бібліотека" та ін. вийшли "Тарас Бульба" М. Гоголя, новела "Карби" Марка Черемшини, зб. нарисів "Учительські гаразди" Д. Макогона, ст. "Думки про народне образовання" Л. Толстого та ін. Видавалися також ноти, художні листівки О. Кульчицької та ін.

П. І. Арсенич.

Значення в інших словниках

1. бистриця — -і, ж. 1》 Швидка течія. 2》 Сорт сливи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Бистриця — Би́стриця іменник жіночого роду назва кількох річок  Орфографічний словник української мови
3. бистриця — див. течія  Словник синонімів Вусика
4. Бистриця — Р., права притока р. Дністер; утворюється злиттям Бистриці-Надвірнянської (довж. 94 км) та Бистриці-Солотвинської (довж. 82 км) б. с. Вовчиця у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл.; довж. 17 км, пл. басейну 2520 км2, шир. річища 35-80 м, гл. від 0,2 до 4 м; живлення переважно дощове.  Універсальний словник-енциклопедія
5. бистриця — Бистриця, -ці ж. 1) Быстрый и шумный потокъ. Желех. 2) Названіе многихъ рѣкъ. Желех. 3) Порода длинныхъ сливъ. Вх. Лем. 391.  Словник української мови Грінченка