БОБИКЕВИЧ-СОРА Клавдія Ізидорівна

БОБИКЕ́ВИЧ-СОРА Клавдія Ізидорівна

• БОБИКЕВИЧ-СОРА Клавдія Ізидорівна

(10.XI 1896, м. Вижниця, тепер Чернів. обл. — 28.VIII 1971, м. Вирадин, тепер у СРР)

- укр. письменниця. Онука М. Л. Устияновича. В 1912 — 14 навчалася в пансіоні в Люцерні (Швейцарія), 1918 виїхала до Румунії. Друкувалася в літ. альманахах, що видавалися в Чернівцях, Коломиї, "Великому ілюстрованому календарі „Прут" на рік 1926" (Коломия, 1925) та ін. Писала оповідання з життя інтелігенції ("Українські таланти", 1927), емансипаційного руху жінок ("Проба"), про дітей ("Таня"), новели ("Штука", 1930). Окремою книгою вийшли "Українські таланти" (1927). Опублікувала мемуари "У Ольги Кобилянської" і "Мої спомини" (обидва — 1927).

♦ Тв.: Мої спомини. В кн.: Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. К., 1963.

Г. В. Дем'ян.