БОГДАНОВИЧ Максим Адамович

БОГДАНО́ВИЧ Максим Адамович

• БОГДАНОВИЧ Максим Адамович

[27.XI (9.XII) 1891, Мінськ — 12 (25).V 1917, Ялта]

- білорус. поет, літературознавець, один з основоположників нової білорус. л-ри. Закінчив 1916 Демидовський юрид. ліцей в Ярославлі. За життя поета вийшла зб. віршів "Вінок" (1913). Використовуючи фольклорні образи (цикл "У зачарованім царстві", 1909 — 11 та ін.), Б. наповнював їх новим ідейно-естетичним і філос. змістом. Про тяжке життя трудящих йдеться у віршах "Емігрантська пісня", "Краю мій рідний!", "Над могилою мужика", "Межі", "Пан і мужик" та ін., про долю рідного народу — у фольклорно-романтичній поемі "Стратим-лебідь", віршах "Сонет", "В пісках єгипетської землі", "Народ, білоруський народ", "Білорусь, твій народ дочекається" (цикл "Стара Білорусь") тощо. У вірші "Слуцькі ткалі" стверджується, що тільки народ є справжнім творцем мистецтва і що мистецтво завжди національне. Започаткував у білорус. поезії тему міста (цикл "Місто", 1911 — 12). Під безпосереднім впливом Шевченкової поезії Б. почав розробку т. з. віршів білоруського складу ("Лявониха" та ін.); запровадив складні метричні форми віршування (терцина, тріолет, сонет тощо). Багато віршів Б. покладено на музику, стали нар. піснями: "Романс" ("Зірка Венера"), "Ой не куй ти, сивая зозуля" та ін. Йому належать переспіви рос., укр., серб., ісп., сканд., перс., япон. пісень. Перекладав Горація, Катулла, Овідія, Ф. Шіллера, Г. Гейне, П. Верлена, Е. Верхарна, О. Пушкіна, М. Лермонтова. Основоположник білорус. критики. Прозу, літературознавчі і публіцистичні статті частково писав рос. та укр. мовами.

Один з дослідників і пропагандистів укр. красного письменства та його історії (оглядова стаття "Образ Галичини в художній літературі", незакінч. ст. "Забутий шлях" укр. мовою, істор.- етнографічні написи "Українське козацтво", "Галицька Русь", "Угорська Русь", "Червона Русь"). Важливе місце в літ. спадщині Б. займають статті "Краса і сила", "Пам'яті Т. Г. Шевченка" (обидві — 1914), опубліковані до 100-річчя з дня народження укр. поета, наук. розвідка "В. Самійленко" (1916). Писав про творчість І. Франка, М. Коцюбинського, М. Шашкевича, Ю. Федьковича, В. Стефаника, Леся Мартовича, О. Кобилянської. Переклав білорус. мовою вірші В. Самійленка, A. Кримського, М. Чернявського, О. Олеся, рос. мовою — вірші Т. Шевченка, І. Франка, B. Стефаника та ін., уривок з повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" та ін. Вперше укр. мовою вірші Б. "Над могилою" і "Прийде весна" опубліковано 1909 в "Літературно-науковому вістнику" в перекладі М. Шаповала. Вірші Б. перекладали також М. Драй-Хмара, Р. Лубківський, Д. Паламарчук, Б. Степанюк, В. Лучук, О. Довгий та ін. Т. Коломієць написала вірш "Максиму Богдановичу".

♦ Тв.: Укр. перекл. — Вінок. Х., 1929; Лірика. К., 1967; Рос. перекл. — Избранные произведения. М., 1953.

■ Літ.: Ларченко М. Г. Тарас Шевченко і Максим Богданович. В кн.: Т. Г. Шевченко і слов'янські народи. К., 1961; Пігуляк М. Д. Максим Богданович і Західна Україна. "Радянське літературознавство", 1964, № 6.

О. К. Бабишкін.