БОЙЧЕНКО Олександр Максимович

БО́ЙЧЕНКО Олександр Максимович

• БОЙЧЕНКО Олександр Максимович

[9 (22).XI 1903, Київ — 30.V 1950, там же]

- укр. рад. письменник і громад. діяч. Член КПРС з 1923. Закінчив 1915 Київ. залізничне уч-ще. Працював на залізниці, 1923 — 26 — на профспілковій, згодом — на комс. роботі. В 1930 — 32 — ген. секретар ЦК ЛКСМ України. На XVI з'їзді ВКП(б) обраний членом ЦК ВКП(б), на XI з'їзді КП(б)У — членом ЦК КП(б)У. Обирався членом ЦВК СРСР і членом ВУЦВК. З 1933 був прикутий до ліжка тяжкою хворобою. Автор повісті-трилогії "Молодість" (ч. 1 — 2, 1945 — 48, ч. 3 не закінчена; Респ. комс. премія ім. М. Островського, 1966), присвяченої героїчним справам комсомолу України 20-х pp. Образи комсомольців у повісті Б. об'єднує чимало спільних рис з героями роману М. Островського "Як гартувалася сталь". Схожі й біографії письменників. За мотивами повісті Б. Київ. укр. драм. театр ім. І. Франка поставив п'єсу "Кров'ю серця" (1957). Повість Б. перекладено рос. та багатьма ін. мовами народів СРСР і світу.

♦ Тв.: Молодість. К., 1976; Рос. перекл. — Молодость. М., 1957.

■ Літ.: Савчук О. І. Олександр Бойченко. К., 1957; Бойченко Н. Його життя — боротьба. "Дніпро", 1963, № 11; Олександр Бойченко. К., 1973; Не вгасає його молодості світ. К., 1983.

М. С. Логвиненко.