БОЛХОВІТІНОВ Євфимій Олексійович

БОЛХОВІ́ТІНОВ Євфимій Олексійович

• БОЛХОВІТІНОВ Євфимій Олексійович

[у чернецтві — Євгеній; 18 (29).XII 1767, Воронеж — 23.II (7.III) 1837, Київ]

- рос. історик, археограф, філолог, історик, бібліограф і церк. діяч, член Рос. АН з 1806. Закінчив 1789 Моск. духовну семінарію. Слухав лекції в Моск. ун-ті. Професор і префект Петерб. духовної академії. В 1822 — 37 — митрополит київський і галицький. Був членом Моск. товариства історії і старожитностей російських. Автор історичних і краєзнавчих праць. Наук. цінність становлять бібліогр. праці Б. "Словарь исторический о бывших в России писателях духовного чина греко-российской церкви" (СПБ, 1827) і " Словарь русских светских писателей, соотечествеников и чужеземцев, писавших о России" (М., 1845). В істор. працях широко використовував "Синопсис" Інокентія Гізеля і "Палінодію" Захарії Копистенського.

Один з перших дослідників історії Києва. Вивчав пам'ятки архітектури міста ("Опис Києво-Софійського собору", 1825; "Опис Києво-Печерської лаври", 1826), опублікував багато архівних матеріалів. Керував розкопками в Києві, внаслідок яких було відкрито фундаменти Десятинної та Ірининської церков, залишки Золотих воріт.

■ Літ.: Карпов С. М. Евгений как митрополит Киевский. К., 1914; Щербина В. І. Спроби організації історичної праці в Києві у першій половині XIX ст. "Україна", 1929, № 1 — 2; Пархоменко І. Високодуховна особистість. "Літературна Україна", 1988, 23 червня.

І. Д. Бажинов.