Українська літературна енциклопедія

БОРОВИК Генріх Авієзерович

БОРОВИ́К Генріх Авієзерович

• БОРОВИК Генріх Авієзерович

(16.XI 1929, Мінськ)

- рос. рад. письменник, публіцист і громад. діяч. Член КПРС з 1953. Закінчив 1952 Моск. ін-т міжнар. відносин. Голова Рад. комітету захисту миру з 1986. Працюючи журналістом у багатьох країнах світу, писав публіцистичні тзори на міжнар. теми з місця подій ("Далеко-далеко. В'єтнамські записи", 1956; "Один рік неспокійного сонця. Американська хроніка", 1971; "Травень у Лісабоні", 1975; тощо). Автор п'єс "Заколот невідомих" (1964), "Людина перед пострілом" (1965), "Агент 00" (1973), "Інтерв'ю в Буенос-Айресі" (1975; Держ. премія СРСР, 1977), повісті-хроніки "Історія одного вбивства" (1980), роману-есе "Пролог" (1984; Держ. премія СРСР, 1986), кіносценаріїв. Для творів Б. характерні гостра публіцистичність, непримиренність до ворогів миру і прогресу. П'єси Б. "Інтерв'ю в Буенос-Айресі" та "Агент 00" йшли на сценах театрів Києва, Одеси та ін.

Тв.: Момент істини. В кн.: Сузір'я, в. 18. К., 1983; Пролог. К., 1987.

Ю. В. Покальчук.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)