БОРЯН Гурген Михайлович

БОРЯ́Н Гурген Михайлович

• БОРЯН Гурген Михайлович

(20.VI 1915, м. Шуша, тепер Нагірно-Караб.х. а. о. — 15.IV 1971, Єреван)

- вірм. рад. поет і драматург. Член КПРС з 1940. Закінчив Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). У збірках віршів "Дорога до моря" (1940), "Клятва бійця" (1941), "Вогненним язиком" (1942), "Заграва" (1945), "Єреванські світанки" (1947), "Вибране" (1953) та ін. відобразив воєнні і трудові будні рад. людей. Автор п'єс "На висотах" (1945), "На мосту" (1961). Писав і для дітей. Б. належать переклади деяких творів П. Тичини ("Пісня про Зою Космодем'янську", "Мій народ"), М. Рильського ("По дощі", "Нащадок"), П. Воронька ("Пісня ветерана"). Україні присвятив вірші "Три брати", "Україні", "Київ", "Карпатська пісня". Автор статей про Т. Шевченка, Лесю Українку, П. Тичину. Твори Б. перекладали П. Тичина, М. Рильський.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Вірменська радянська поезія. Антологія. К., 1980; Рос. перекл. — Избранное. Ереван, 1952; Да и нет. М., 1958; Родная земля. М., 1975; Пьесы. М., 1979.

С. Г. Амірян.