Українська літературна енциклопедія

БРАЗОВ Леонід Петрович

БРА́ЗОВ Леонід Петрович

• БРАЗОВ Леонід Петрович

(справж. прізв. — Безобразов)

[27.Х (9.XI) 1916, с. Велике Ладижине, тепер Полтав. р-ну Полтав. обл.]

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1943. Закінчив 1939 Полтав. учительський ін-т. Учасник Великої Вітчизн. війни. Автор повістей "Перший гарт" (1964), "Вікна навстіж" (1966), "Кара" (1970), "Недописані сторінки" (1972), романів "Коли погасла блискавиця" (1976), "Живим не байдуже" (1978) та ін., в яких відобразив героїзм рад. людей в роки Великої Вітчизн. війни, повоєнне життя. Нашим сучасникам присвячено роман "Так далеко, так близько" (1981), збірку повістей "Зостатися самим собою" (1985) та ін.

Тв.: Такий довгий шлях. К., 1984.

Є. М. Волошко.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)