БУАЧИДЗЕ Тенгіз Павлович

БУАЧИ́ДЗЕ Тенгіз Павлович

• БУАЧИДЗЕ Тенгіз Павлович

(7.XI 1926, с-ще Сачхере, тепер місто Груз. РСР)

- груз. рад. письменник, літературознавець, доктор філол. наук з 1970, професор з 1972. Член КПРС з 1956. Закінчив 1950 Тбіліс. ун-т. Автор зб. оповідань "Чекання" (1966) — про Велику Вітчизн. війну, роману "Дорога в дитинство" (1984), кн. "Мала проза, або Есеїстські нотатки", повісті "Сповідь, або Професор Сордія" (обидві — 1986). Досліджує груз., рос., укр., білорус. л-ри, взаємозв'язки л-р народів СРСР (книжки "Літературні статті", кн. 1 — 2, 1960 — 70; "Життя Кобзаря", 1964; "З історії літературних взаємин. Розвиток східнослов'янських літератур і грузино-російсько-українські літературні взаємини", 1968; "Гоголь, Достоєвський, Толстой", 1973; "Минуле і сучасність. Літературно-критичні статті", 1976, та ін.). Переклав "Слово о полку Ігоревім" (1970), "Повість временних літ" (1973) та ін. пам'ятки Київ. Русі (ввійшли до двотомника "Давня руська література", 1973 — 82).

О. Н. Мушкудіані, О. П. Синиченко.