Бурятська література

Буря́тська література

• Бурятська література

- л-ра бурят. народу, що населяє в осн. Бурят. АРСР. Багата фольклорна спадщина представлена казками, легендами, піснями, поетич. епосом — улігерами, бурят. варіантами поширеного в Центр. і Сх. Азії епосу "Гесер". Писемна Б. л. до Жовтневої революції існувала тібетською і старомонг. мовами.

На поч. 20 ст. з'явилися письменники-просвітителі І.-Х. Гальшієв (автор філос- повчального твору "Свічадо мудрості"), Ц. Жамцарано, Б. Барадін, Солбоне Туя (П. Данбінов), Е. Ринчіно, Ч. Базарон. Тоді ж набули поширення рукописні п'єси. Після перемоги Великого Жовтня писемна л-ра почала розвиватися бурят. мовою. В Б. л. прийшли А. Тороєв, І. Дадуєв, О. Балдаєв, Н. Будаєв, М. Гордєєв та ін. Визначну роль у становленні рад. Б. л. відіграли поезія і проза Х. Намсараєва. Оспівуючи велич революції, він дедалі частіше звертається до конкретних тем соціальної перебудови, показує боротьбу старого і нового укладів. Активно осмислювали цю проблематику поети Б. Абідуєв, Ц. Галсанов, Ж. Тумунов, Солбоне Туя, Ц. Дашієв, Д. Намжилон, Б. Базарон, Д. Дашинімаєв, Мунко Сарідак (Б. Найдаков) та ін. Оповідання на побутові й антиклерикальну теми створюють Солбоне Туя і Г.-Д. Нацов. Розвивається драматургія (п'єси на істор. та революц. тематику Б. Барадіна, С. Балдаєва). У 30-і pp. в л-ру входять С. Дунаєв, А. Шадаєв, Ц. Дон (Циденжап Дондубон), Н. Балдано, Ж. Балданжабон, Ц. Номтоєв, Д. Хілтухін, Д. Мадасон, Ш. Німбуєв, Ц. Галсанов, Г. Цидинжапов, Д. Дамдінов, Ч. Цидендамбаєв, А. Бальбуров. Розширюються тематичні та жанрові обрії, опановуються нові худож. форми. Значними творами цього періоду є повісті "Місяць у затемненні" (1932) та "Отруєння бринзою" (1935) Ц. Дона, "Циремпіл" Х. Намсараєва (1935 — 37), алегорична поема "Бджоли" Б. Базарона (1932). Для дітей пише Б. Абідуєв (поеми за мотивами бурят. казок). Зароджуються критика і літературознавство (М. Занданов, С. Ширабон, О. Хамгашалов). Високою патріотич. наснагою позначені твори бурят. письменників періоду Великої Вітчизн. війни. У повоєнні роки традиційні для Б. л. теми розробляються поряд з глибоким освоєнням сучас. проблематики. З великими худож. полотнами виступає Х. Намсараєв: роман "На світанку" (1950) — про важке життя бурят. народу до революції, його героїчну боротьбу за визволення; повісті "Золота стріла" (1946), "Юнаки" (1947), "Троє друзів" (1950) — про соціалістич. буд-во в Бурятії. Тема громадян. війни розкрита в романі Ж. Тумунова "Степ прокинувся" (1949). Здобутком істор. прози став роман Ч. Цидендамбаєва "Доржі, син Банзара" (1953) — про видатного вченого 19 ст. Доржі Банзарова (1957 — 59 опубл. другу книгу роману — "Далеко від рідних степів"). Епічний характер має істор. роман Д. Батожабая "Украдене щастя" (1959). Робітн. класу присвячена поема "Соном Гармаєв, книга про токаря" Ч. Цидендамбаєва (1954), людям колгоспного села — роман Б. Мунгонова "Хілок наш бурхливий" (1959)." Твори на теми повоєнного життя опубл. поети Д. Мадасон, Б. Базарон, Ц. Номтоєв, Ш. Німбуєв, С. Дунаєв, Ц.-Ж. Жимбієв, Д. Жалсараєв, Ч.-Р. Намжилов, Ц. Бадмаєв, Г. Чимітов, М. Дамдінов, Ц. Дондокова. Помітними явищами 60-х pp. стали романи "Співучі стріли" А. Бальбурова, "Голубі сопки" Ж. Балданжабона, повісті "Вірність" Ц. Галанова, "Обличчя людини" М. Дамдінова, "Білий місяць" Б. Мунгонова, "Сніговий обвал" М. Жигжитова, "Бурятка" Ч. Цидендамбаєва, "Зрілість приходить не відразу" Ц. Галанова, "Крила" Ц. Номтоєва, "Добро і зло" Ц. Дамдінжапова та ін., в яких порушуються важливі морально-етичні, соціальні та істор. проблеми. В останні десятиліття у прозі працюють К. Балков, В. Мітипов (автор історико-філос. роману "Долина безсмертників", 1975), Ц.-Ж. Жимбієв, чий роман "Рік вогняної змії" (1974) позначений пошуком нових форм. У поезії поряд з О. Бадаєвим і М. Дамдіновим виступають В. Петонов, М. Самбуєв, С. Ангабаєв, Д. Дамбієв, Д. Улзутуєв, які шукають нових виражальних засобів для показу багатогранності свого ліричного героя. Розвивається дит. л-ра (А. Бальбуров, Ж. Балданжабон, А. Жамбалон, А. Шадаєв, Б. Шойдоков та ін.). Літературознавство і критика збагатилися працями М. Хамаганова, Г. Туденова, В. Найдакова, В. Махатова, Р. Шерхунаєва, Ц.-А. Дугар-Німаєва, О. Уланова, Е. Уланова, Н. Шаракшинової, О. Соктоєва, І. Кіма, І. Мадасона, С. Забадаєва та ін. СП Бурятії утворена 1934. У республіці виходить бурят. і рос. мовами літ.худож. і громад.-політ. журн. "Байгал" ("Байкал").

Бурятсько-укр. літ. взаємини започатковано в 30-х pp. У 1936 на Україні побували Солбоне Туя, Х. Намсараєв, Д. Дашинімаєв, Б. Базарон, 1954 — Г. Чимітов, Ч. Цидендамбаєв, М. Дамдінов, Д. Жалсараєв. У 1939 в Улан-Уде вийшли "Вірші та поеми" Т. Шевченка в перекладах Д. Дамдінова, Д. Чернінова, Ц. Галсанова, Ж. Балданжабона, Б. Абідуєва. Того ж року Ж. Балданжабон написав ст. "Великий Кобзар", де підкреслив вплив Т. Шевченка на творчість бурят, рад. поетів. Переклади творів Т. Шевченка та матеріали про нього широко друкувалися 1961 — 64. У перекладі укр. мовою видано роман "Украдене щастя" Д. Батожабая (1962), вірші бурят. поетів друкувалися у зб. "Березова криниця" (1972), оповідання — у зб. "Оповідання письменників автономних республік, областей, національних округів та країв РРФСР" (1976), для дітей вийшли "Бурятські народні казки" (1977) та ін. Поезії С. Ангабаєва, М. Дамдінова опубл. в кількох випусках зб. "Сузір'я". Укр. мовою окремі твори бурят. письменників переклали І. Коваленко, М. Пригара, П. Мовчан, М. Томенко, М. Бахтинський та ін.

■ Літ.: Хамаганов М. П. Бурят-монгольская советская литература. Иркутск, 1951; Чалий Б. Бурят декламує Шевченка. "Радянська Україна", 1954, 5 листопада; Уланов А. И. Бурятский фольклор и литература. Улан-Удэ, 1959; История бурятской советской литературы. Улан-Удэ, 1967; Литература Советской Бурятии. Творческие портреты современных писателей. Улан-Удэ, 1973; Соктоев А. Б. Становление художественной литературы Бурятии дооктябрьского периода, Улан-Удэ, 1976; Развитие социалистического реализма в бурятской литературе. Новосибирск, 1985; Мах П. Байкальська легенда. "Вітчизна", 1975, № 4.

І. М. Дзюба.