Українська літературна енциклопедія

ВЄДІНА Валерія Павлівна

ВЄ́ДІНА Валерія Павлівна

• ВЄДІНА Валерія Павлівна

(10.VIII 1926, Черкаси)

- укр. рад. літературознавець, доктор філол. наук з 1981. Закінчила 1951 Київ. ун-т. З 1951 працює в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Досліджує питання розвитку класичної і сучасної польс. л-ри, укр.-польс. літ. взаємини, проблеми генезису соціалістич. реалізму та ін. Автор книг: "У спільній боротьбі (Дружба і співробітництво російських, українських та польських революціонерів-демократів)" (1958), "Літературно-громадські зв'язки пролетарських письменників Західної України і Польщі 20 — 30-х років XX ст." (1960), "Польська пролетарська проза міжвоєнного двадцятиліття (1918 — 1939)" (1965), "Сучасна польська проза (До проблеми новаторства)" (1971), "Єжи Путрамент" (1977), "Польська воєнна проза" (1980), "Марія Конопніцька" (1987). Нагороджена медаллю ПНР "За заслуги перед польською культурою" (1976).

О. В. Шпильова.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)