ВІНОК СОНЕТІВ

ВІНО́К СОНЕТІВ

• ВІНОК СОНЕТІВ

- 15 сонетів, об'єднаних тематично і композиційно в цикл. 15-й сонет (у деяких авторів він поставлений першим), т. з. магістрал, складається з перших рядків усіх інших сонетів. Останній рядок кожного сонета є водночас першим рядком наступного. 14-й сонет починається останнім, а закінчується першим рядком магістрала. Починають писати В. с. з магістрала. Правила, за якими складається В. с., були встановлені в Італії наприкінці 17 ст., хоч сама назва В. с. була у вжитку (також в Італії) з 13 ст. Тільки небагатьом поетам вдавалося поєднати віртуозність форми з глибоким змістом, уникнути штучності. Світової слави зажив В. с. Ф. Прешерна (укр. перекл. Д. Паламарчука), в якому поет ускладнив своє завдання тим, що в магістралі дав акровірш — ім'я та прізвище дівчини, якій присвячено сонет. Серед визначних авторів В. с. — К. Бальмонт, В. Брюсов, Вяч. Іванов, М. Волошин, А. Йожеф, А. Слонімський. Перші В. с. в укр. л-рі створили М. Жук ("Літературно-науковий вістник", 1918, кн. 7 — 8) та В. Бобинський ("Ніч кохання", 1923), в 40-і pp. їх писали М. Терещенко, Г. Плоткін. Звертаються до В. с. сучасні укр. поети (М. Вінграновський, Т. Коломіець, Г. Кривда, Б. Нечерда), хоч деякі з них не дотримуються встановлених правил. Окремим виданням вийшов "Вінок сонетів" укр. поета в ЧССР І. Мацинського (Пряшів, 1985).

Г. П. Кочур.