ВІТВІЦЬКИЙ (Witwicki) Стефан

ВІТВІ́ЦЬКИЙ (Witwicki) Стефан

• ВІТВІЦЬКИЙ (Witwicki) Стефан

(псевд. — Подолянин та ін.; 13.IX 1802, с. Янів, тепер Іванів Калинівського р-ну Вінн. обл. — 15.IV 1847, Рим)

- польс. письменник і публіцист. Закінчив 1819 Кременецький ліцей, з 1820 навчався у Варшав. ун-ті. Перші книги — збірки "Балади і романси" (т. 1 — 2, 1824 — 25) та "Нотатки Подолянина" (1826). У 1832 емігрував до Франції. Пізніше жив у Римі. Автор збірок публіцистич. статей "Вечори пілігрима" (т. 1 — 2, 1833 — 35) і "Листи з-за кордону" (1832). Поетичні твори В. мали романтич. характер, були позначені впливом польс. і укр. фольклору. Низку віршів із зб. "Сільські пісеньки" (1830) поклали на музику Ф. Шопен, С. Монюшко та ін. композитори. В передмові до цієї збірки В. рекомендував перекладати польс. мовою укр. пісні і думи. В основі балад "Вечір святого Анджея" (1824), "Замкова гора в Кременці" (1825), віршів "Жених", "Втеча", "Воїн", "Лелеки" та ін. — укр. тематика. В 1852 видано зб. прозових творів В. "Галу-балу". Укр. мовою окремі вірші В. переклав О. Стаєцький.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн. Антологія польської поезії, т. 1. К., 1979.

Р. Ф. Кирчів.