ВІТКА Василь

ВІ́ТКА Василь

• ВІТКА Василь

[справж. — Крисько Тимофій Васильович; 3(16).V 1911, с. Євличі, тепер Слуцького р-ну Мін. обл.]

- білорус. рад. поет. Член КПРС з 1947. Закінчив 1928 Слуцьку профтехшколу. Осн. мотиви творчості В. — подвиг рад. людини в роки Великої Вітчизн. війни, роздуми про призначення поезії (збірки "Полудень", 1946; "Вірність", 1953; "Проводи літа", 1972, та ін.). Автор оповідань, драм. поеми "Щастя поета" (1950), присвяченої життю Янки Купали (укр.. переклад — Ю. Назаренка), творів для дітей ("Білоруська колискова", "Казки", "Читанка-мальованка"), статей (книги "Діти і ми", 1977; "Уроки", 1982), спогадів. Підтримував дружні стосунки з В. Сухомлинським, опубл. нариси про діяльність укр. педагога, переклав його кн. "Блакитні журавлі" (1971), деякі вірші М. Бажана, М. Рильського, М. Стельмаха, В. Бичка, П. Воронька, М. Пригари та ін. Укр. мовою окремі твори В. переклали М. Рильський, Т. Масенко, П. Воронько, Б. Чалий, Й. Струцюк, М. Познанська, В. Бичко, Л. Забашта та ін. Нагороджений міжнар. почесним дипломом ім. Г. К. Андерсена, 1978.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Щастя поета. К., 1953; Доріжка. К., 1968; Білоччине горе. К., 1970; Пташина школа. К., 1975; Мишка. К., 1980.

І. Д. Казека.