Українська літературна енциклопедія

ВАРНАЛІС (Βάρναλης) Костас

ВА́РНАЛІС (Βάρναλης) Костас

• ВАРНАЛІС (Βάρναλης) Костас

[14(26).II 1884, Бургас, Болгарія — 16.XII 1974, Афіни]

- грец. письменник і громад. діяч. Закінчив Афін. ун-т, викладав у ньому. Слухав 1919 — 21 в Сорбонні лекції з філології й естетики. У 1934 побував в СРСР, брав участь у 1-му з'їзді рад. письменників. За демократичні погляди зазнавав переслідувань. Перша книжка — зб. віршів "Стільники" (1905). У сатиричних віршах (збірки "Світло, яке обпалює", 1922; "Обложені раби", 1927; "Вільний світ", 1965; "Гнів народу", опубл. 1975), повістях-памфлетах "Справжня апологія Сократа" (1931), "Щоденник Пенелопи" (1947), зб. памфлетів "Диктатори" (1954) викривав бурж. мораль, релігію, філософію. Автор статей з питань естетики і літ. критики (зб. "Естетика — критика", 1958). Лауреат Міжнар. Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" (1959). Українською мовою окремі твори В. переклали А. Чердаклі, М. Батюк, В. Соколюк, О. Пономарів.

Тв.: Укр. перекл. — Щоденник Пенелопи. В кн.: Сучасна грец.ка повість. К., 1981; Сила душі. В кн.: Поклик. К., 1984: Справжня апологія Сократа. Сатиричні новели та портрети. К., 1984; Рос. перекл. — Избранное. М., 1959; Эстетика — критика. М., 1961; Стихотворения и поэмы. М., 1985.

Літ.: Мочос Я. Костас Варналис и литература греческого Сопротивления. М., 1968.

Т. М. Чернишова.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)