ВОЛЬМАН (Wollman) Франк

ВО́ЛЬМАН (Wollman) Франк

• ВОЛЬМАН (Wollman) Франк

(5.V 1888, Богушовіце на Огржі — 9.V 1969, Прага)

- чес. літературознавець, чл.-кор. Чехословац. АН з 1952. Навчався в ун-тах Праги і Берліна. Очолював розділ літературознавства журн. "Slavia" (1959 — 69). Досліджував слов'ян. л-ри і фольклор: "Словесність слов'ян" (1928, де характеризується, зокрема, творчість І. Франка, О. Кобилянської та ін. укр. письменників), "Драматургія слов'янського півдня" (1930) та ін. Найбільше уваги В. приділяв порівняльному слов'ян. літературознавству та методології порівняльного дослідження л-р: "Порівняльна методологія слов'янської словесності" (1936), "Дух і цілісність слов'янських літератур" (1948), "Слов'янська спільність в мовному та літературному відродженні у слов'ян" (1958), "Слов'янська ідея у Шафарика і Шевченка" (1961). Широко використовував і високо оцінював рад. порівняльне літературознавство, зокрема українське (за визначенням В., "школу О. І. Білецького, М. К. Гудзія і Є. П. Кирилюка").

■ Літ.: Шевчук В. Сучасні українсько-чехословацькі літературні зв'язки. К., 1963; Берков П. Н. Франк Вольман. "Известия Академии наук СССР. Отделение литературы и языка", 1963, т. 22, в. 3.

А. Р. Волков, М. Неерлий.