ВОРОНЬКО Платон Микитович
ВОРОНЬКО́ Платон Микитович
• ВОРОНЬКО Платон Микитович
[18.XI (1.XII) 1913, с. Чернеччина, тепер Охтирського р-ну Сумської області — 10.VIII 1988, Київ]
- український радянський, поет. Член КПРС з 1943. Виховувався в Охтирському дит. містечку. Працював на будовах Таджикистану, служив у Рад. Армії. Навчався 1938 — 41 в Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). У 1939 пішов добровольцем на фронт, воював з білофіннами. Учасник Великої Вітчизн. війни, командир підрозділу партиз. з'єднання С. А. Ковпака. Депутат Верх. Ради УРСР 10 — 11-го скликань. Вірші і пісні поета-воїна друкувалися як листівки, поширювались серед партизанів і населення тимчасово окупованих районів України. Перша зб. віршів — "Карпатський рейд" (1944). Героїка партиз. боротьби, духовна велич нар. месників відображені у нарисі "Партизанський генерал Руднєв" (1946), книгах віршів та поем "Весняний грім" (1947), "В ім'я твоєї волі..." (1949), "Від Москви до Карпат" (1951) та ін. Подвигу рад. патріотів, красі соціалістич. праці, боротьбі за мир і дружбу між народами, багатому духовному світу співвітчизників присвячені збірки віршів та поем "Славен мир" (1950; Держ. премія СРСР, 1951), "Моя Москва" (1953), "Моя Гуцульщина" (1956), "Драгі другарі" (1959; Респ. комс. премія імені М. Островського, 1960), "За всі літа розлуки" (1962), "Нелинь" (1963), "Повінь" (1970; Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1972), "Здвиг-земля" (1976), "Узьмінь" (1979), "Осениця" (1983) та ін. В. — поет широкого жанрового діапазону, оригінальної худож. манери, збагаченої народнопісенними традиціями. Бойові і трудові будні рад. людини у В. часто набувають легендарних рис, постають в укрупнених морально-філос. вимірах. Його поезії властиві лірична роздумливість, ідейна значимість, життєва правдивість, філософська глибина переживання, художній лаконізм, емоційна образність, ритмомелодійна своєрідність вірша. В. — автор текстів популярних пісень, а також багатьох книжок віршів-мініатюр і віршованих оповідань, казок, балад, поем для дітей. За збірки "Читаночка" (1969), "Казка про Чугайстра" (1971), "Сніжна зіронька горить" (1973), "Облітав журавель" (1974), "Всім по сім" (1975) удостоєний премії імені Лесі Українки (1976). Твори В. перекладено рос., білорус., узб., туркм., чувас., болг., польс., чес. та ін, мовами.
♦ Тв.: Твори, т. 1 — 2. К., 1973; Твори, т. 1 — 4. К., 1982 — 83; Рос. перекл. — Стихи и поэмы. М., 1960; Песня ветерана. М., 1974; Избранное. М., 1983.
■ Літ.: Сердюк П. Платон Воронько. К., 1963; Горлач Л. Платон Воронько. К., 1973; Русакієв С. Платон Воронько. К., 1973.
П. О. Сердюк.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)