ГЛИШИЧ (Глишић) Милован

ГЛИ́ШИЧ (Глишић) Милован

• ГЛИШИЧ (Глишић) Милован

(6.I 1847, с. Градац, Зх. Сербія — 20.I 1908, Дубровник)

- серб. письменник. Учасник революц.-демокр. руху. Один із зачинателів крит. реалізму в серб. л-рі. В сатир. оповіданнях, опубл. в кін. 70-х pp. 19 ст. у часописі "Отаџбина" ("Батьківщина"), розвінчував провінційну бюрократію, товстосумів, сільських глитаїв тощо ("Ярмо", "Фатальне число", "Голова цукру", "Оголошення", "Шило на мило"). У п'єсі "Обман" (1885) показав розвиток капіталістич. відносин на селі. В оповіданнях "Ніч на мосту" (1874), "Музикант" (1879), "Через двадцять років" (1880), "Прогулянка після смерті" (1881), комедії "Два цванцики" (1883) висміював забобони, патріархальні пережитки селянства. Активно популяризував рос. л-ру. Перекладав твори О. Островського, Л. Толстого, М. Гоголя. Вважається, що Г. належить переклад балади "Причинна" Т. Шевченка, опубл. у новосадському часописі "Јавор" ("Явір", 1877, № 22-23) за підписом Г-ћ.

■ Літ.: Гольберг М. Я. Мілован Глішич — сербський перекладач Шевченка. В кн.: Тези доповідей IV міжвузівської республіканської славістичної конференції. Одеса, 1961.

В. М. Пащенко.