ГНАТЮК Іван Федорович

ГНАТЮ́К Іван Федорович

• ГНАТЮК Іван Федорович

(27.VII 1929, с. Дзвиняча, тепер Збаразького р-ну Терноп. обл.)

- укр. рад. поет. Навчався 1947 — 48 у Кременецькому пед. уч-щі. Друкується з 1960. Автор збірок "Паговіння" (1965), "Калина" (1966), "Повнява" (1968), "Жага" (1970), "Дорога" (1979), "Чорнозем" (1981), "Турбота" (1983), "Осіння блискавка" (1986), "Благословенний світ" (1987) та ін. Основні мотиви поезії Г. — уболівання за чистоту людської душі, утвердження чесності, любов до рідної землі, краса рідної природи, творча праця, кохання. Перекладає твори білорус. (Н. Гілевича, А. Вертинського, Г. Буравкіна, С. Понизника та ін.), польс. (В. Броневського, Ц. Норвіда, Л. Стаффа), серболужиц. (Г. Зейлера) поетів. Окремі вірші Г. перекладено рос., білорус., ест., ісп. мовами.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Следы. М., 1976.

■ Літ.: Сеник Л. Кольори почуття. "Вітчизна", 1968, № 2.

П. К. Медведик.