ГОРДИНСЬКИЙ Святослав Ярославович
ГОРДИ́НСЬКИЙ Святослав Ярославович
• ГОРДИНСЬКИЙ Святослав Ярославович
(30.XII 1906, м. Коломия, тепер Івано-Франк. обл.)
- укр. поет, перекладач, художник, мистецтвознавець. Син Я. А. Гординського. Навчався у Львів. ун-ті, водночас брав уроки живопису у О. Новаківського, продовжував худож. освіту в Берліні і Парижі, зокрема у Ф. Леже. З 1944 жив у Мюнхені, з 1949 — у США. Дебютував зб. віршів "Барви і лінії" (1933), згодом вийшли збірки "Буруни" (1936), "Слова на каменях" (1937), "Вітер над полями" (1938), "Легенди гір" і "Сім літ" (обидві — 1939), поема "Сновидів" (1938) та ін. Осн. теми поезії Г. — інтимна лірика, подорожні враження, філос. роздуми, трагічні переживання воєнних літ. Культивував класично строгий вірш. Серед перекладів Г. — "Слово про Ігорів полк" (1936), книги "Поети Заходу" (1961, вірші Горація, Овідія, В. Гюго, Ш. Бодлера, Г. Аполлінера, Е. Верхарна, Дж. Байрона, Е. По, Й. В. Гете, Ф. Шіллера, Р. М. Рільке, Ю. Словацького та ін.), "Фр. Війон. Життя і твори" (1971). Опубл. ряд статей — про Т. Шевченка як художника, про укр. іконопис, укр. версифікацію та ін. На деяких творах Г. позначилися його бурж.-націоналістичні погляди. Автор багатьох екслібрисів; здійснив худож. оформлення ряду літ. видань, зокрема "Книги Лева" Б. І. Антонича (1936).
Г. П. Кочур.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)