ГОРЕЦЬКИЙ Максим Іванович

ГОРЕ́ЦЬКИЙ Максим Іванович

• ГОРЕЦЬКИЙ Максим Іванович

[6 (18).II 1893, с. Мала Багатьковка, тепер Мстиславського р-ну Могильов. обл. — 20.III 1939]

- білорус. рад. письменник, один із зачинателів нац. худож. прози й основоположників білорус. літературознавства, критик і публіцист, лексикограф. Розробляв жанрові форми філос. есе, соціально-аналітичної та епістолярної прози, ліричної мініатюри тощо.

Провідні теми дореволюц. періоду — життя білорус. селянства, роль інтелігенції, пошуки шляхів її зближення з народом (оповідання, драм. повість "Антон", 1914). У романі "Комаровська хроніка" (1932 — 37) показано життя села від поч. 19 ст. до перших післяреволюц. років, роман "Віденські комунари" (1931 — 33, опубл. 1963) — про зародження робітн. руху, події рос. революції 1905 — 07, боротьбу за встановлення Рад. влади у Білорусії й Литві. Худож.-докум. записки "На імперіалістичній війні" (1914 — 19, опубл. 1926) розкривають антинар. характер війни. Написав першу "Історію білоруської літератури" (1920), ряд літ.-критичних нарисів. Укладач словників. Виявляв інтерес до укр. культури і л-ри. В 1928 відвідав Харків. опубл. у журн. "Червоний шлях" (1928) статтю про білорус. л-ру. Укр. мовою окремі твори Г. переклала Г. Вігурська. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно. Портрет с. 464.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Білоруська література. "Червоний шлях". 1928. № 5 — 6: Віленські комунари. К., 1969: Досвітки. В кн.: Білоруське радянське оповідання. К., 1979; Рос. перекл. — Красные розы. Избранное. Минск, 1976.

М. Й. Мушинський.