ГОФШТЕЙН Давид Наумович

ГОФШТЕ́ЙН Давид Наумович

• ГОФШТЕЙН Давид Наумович

[25.VII (6.VIII) 1889, м. Коростишів, тепер Житом. обл. — 12.VIII 1952]

- євр. рад. поет, перекладач. Член КПРС з 1940. Навчався у Петерб. неврол. (1914 — 18) та Київ. комерц. ін-тах, слухав лекції на філол. ф-ті Київ. ун-ту. Друкувався з 1914. Один із зачинателів євр. рад. поезії. Жовтн. революції присвятив вірші "Жовтень", "Процесія" та ін. У зб. "Місто" (1919) відобразив життя великого міста, перші кроки Жовтня, боротьбу з ворогами революції. Автор збірок "Біля шляхів" (1919), "Червоне цвітіння" (1920), "Україна" (1922), "Лірика" (1923), "На світлих руїнах" (1927), "Київ" (1936), "В наші грізні дні" (1942), "Я вірю" (1944) та ін., в яких показано народження нового світу, соціалістичне будівництво в країні, боротьбу за мир, дружбу народів. Переклав ряд творів Т. Шевченка ("Збірник для дітей", 1937; "Вибрані твори", 1939), окремі твори І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, а також О. Пушкіна, М. Лермонтова, Ш. Руставелі, Ф. Шіллера, П. Бомарше та ін. Укр. мовою окремі твори Г. переклали М. Рильський, Л. Первомайський, М. Стельмах, Л. Костенко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — В наші грізні дні. Вороніж, 1942; Вибрані поезії. К., 1965; Рос. перекл. — Стихотворения. М., 1970.

Г. І. Полянкер.