ГРІШАШВІЛІ Йосиф Григорович

ГРІШАШВІ́ЛІ Йосиф Григорович

• ГРІШАШВІЛІ Йосиф Григорович

(справж. прізв. — Мамулаїшвілі)

[12(24).IV 1889, Тбілісі — 3.VIII 1965, там же]

- груз. рад. поет і літературознавець, нар. поет Груз. РСР з 1959, академік АН Груз. РСР з 1946. В ранній поезії Г. переважала інтимно-любовна лірика. Пафосом вільної праці та романтики нового часу пройняті поезії "Прощання з старим Тбілісі" (1925), "Розмова ламп" (1927), "Розмова із складачем" (1929), "Один день у селі" (1934), "Помаранчі" (1937), "До Батьківщини" (1938) та ін. Любов до Вітчизни органічно переплітається з темою Тбілісі, його історією: вірші "Тріолети на Шайтанбазарі" (1918), "До Ашпашхана" (1920), "Григол Орбеліані на Комсомольській алеї" (1939). "Мій Тбілісі" (1955) та ін. Тема рад. патріотизму є головною у віршах воєнних літ ("Два слова", 1941; "Балада про хусточку", 1942, та ін.). У 1950 Г. присуджено Держ. премію СРСР за однотомник "Поезії" (1949). Йому належать монографії "Саят-Нова" (1914 — 18), "Літературна богема старого Тбілісі" (1926 — 27), статті "Життя Олександра Чавчавадзе", "Ілля Чавчавадзе і грузинський театр" та ін., розвідки про груз.-рос., груз.-укр. та груз.-вірм. літ. зв'язки. Писав також для дітей. Україні присвятив вірші "Харків наш" (1943) і "Грузинські цитруси на Україні" (1950). Учасник шевченківських ювілейних вечорів у Грузії 1911 і 1914 Автор статей "Шевченко в грузинській літературі" (1940), "Тарас Шевченко — і наша гордість" (1959). Укр. мовою окремі вірші Г. переклали П. Тичина, М. Рильський, Л. Костенко, О. Новицький та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Радянська література народів СРСР. К., 1952; [Вірші]. В кн.: Поезія грузинського народу. Антологія, т. 2. К., 1961; Рос. перекл. — Стихи. М., 1967.

О. Н. Мушкудіані.