Українська літературна енциклопедія

ГРИЦУНЯК Антін Андрійович

ГРИЦУНЯ́К Антін Андрійович

• ГРИЦУНЯК Антін Андрійович

(бл. 1820, с. Чернихівці, тепер Збаразького р-ну Терноп. обл. — 29.III 1900, там же)

- укр. нар. оповідач. Неписьмен. селянин, усе життя боровся за права селян, за соціальну справедливість. Складав оповідання, легенди, притчі, використовував їх у своїх промовах на зборах у Львові, Збаражі, Тернополі тощо. У 1895 з Г. познайомився І. Франко, який записав від нього дотепні сатиричні розповіді "Чоловіка не наситиш" (опубл. 1898), "Притча про графа Бадені", "Розбійник і піп" (опубл. 1900) та ін. Сатиричне оповідання Г. "Свинська конституція" І. Франко поклав в основу свого однойменного твору (1896), на початку якого розповів про самого Грицуняка.

Літ.: Антін Грицуняк, єго житє та смерть і спадщина, яка по нім лишилася для нас. Перемишль, 1902; Франко І. Антін Грицуняк. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 32. К., 1981.

П. К. Медведик.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)