ГУГЛИНСЬКИЙ Василь Степанович

ГУГЛИ́НСЬКИЙ Василь Степанович

• ГУГЛИНСЬКИЙ Василь Степанович

[псевд. і крипт. — Михайло Чайка, В.-Г.-гл.-ский; 40-і pp. 19 ст. — імовірно; 1891, Ташкент]

- укр. письменник. У 60-і pp. у Петербурзі входив до укр. громади. Приятелював з М. Костомаровим, Д. Мордовцем, П. Кулішем. В останні роки працював слідчим (аудитором) окружного суду. Друкувався в журн. "Основа" (1862, № 2, 5, 8). Писав оповідання, за стильовою манерою близькі до творів Марка Вовчка. В них створив яскраві людські характери, заглиблювався у сел. психологію. В оповіданні "Війт Семен" показано зародження активного протесту бідняка проти свавілля сільської влади, в іншому — "Москалева правда" зображено руйнування моральних устоїв сел. сім'ї в умовах соціального безправ'я. Мотив духовної самотності проступає в нарисі "І наука іноді не в науку" з життя колишнього бурсака. Елегійним смутком позначений вірш "Перед світом".

■ Літ.: Міщук P. C. Українська оповідна проза 50 — 60-х pp. XIX ст. К., 1978.

Р. С. Міщук.