ГУДЗІЙ Микола Каленикович
ГУДЗІ́Й Микола Каленикович
• ГУДЗІЙ Микола Каленикович
[21.IV (3.V) 1887, м. Могилів-Подільський, тепер Вінн. обл. — 29.Х 1965, Москва]
- укр. і рос. рад. літературознавець, академік АН УРСР з 1945, професор Моск. ун-ту з 1922. Закінчив 1911 Київ. ун-т, де 1908 — 11 був учасником семінару східнослов'ян. філології проф. В. М. Перетца. Керував відділом давньорус. л-ри в Ін-ті світової л-ри ім. О. М. Горького АН СРСР (1938 — 47), відділом рос. л-ри (1945 — 52) і відділом давньої укр. л-ри (1952 — 61) в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Вивчав л-ру Київ. Русі, укр., білорус. та рос. л-ри 14 — 18 ст., рос. і укр. л-ри 19 — 20 ст., укр.-рос. літ. зв'язки, історіографію східнослов'ян. літературознавства. Створив курс історії давньоруської л-ри (1938), багато разів перевиданий і перекладений кількома іноз. мовами, та хрестоматію до нього (1-е вид. 1933). Ці праці й досі залишаються цінними навч. посібниками. Написав ряд розділів для 10-томної "Історії російської літератури" (1941 — 54). Досліджував "Слово о полку Ігоревім" (аргументовано спростував спробу поставити під сумнів його датування 12 ст.), укр. і білорус. агіографію, давню східнослов'ян. белетристику, укр. інтермедії, творчість Феофана Прокоповича, протопопа Аввакума, М. Ломоносова, О. Пушкіна, М. Гоголя, Ф. Тютчева, Л. Толстого, В. Врюсова, Т. Шевченка та І. Франка. Редагував видання творів Івана Вишенського, підготовлене І. П. Єрьоміним (1955). Вагомим є внесок Г. у текстологічне опрацювання літ. спадщини Л. Толстого (підготував 10 томів, один з редакторів 90-томного видання його творів), Т. Шевченка (був головою редколегії Повн. зібр. тв. у 6 т., 1963 — 64), В. Стефаника.
♦ Тв.: "Прения живота и смерти" и новый украинский его список. "Русский филологический вестник". 1910, № 3 — 4; [Рецензія на "Апокрифи й легенди з українських рукописів", виданих І. Франком]. "Журнал Министерства народного просвещения". 1912, № 3; К вопросу о переводах из "Великого Зерцала" в Юго-Западной Руси. "Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца", 1913, кн. 23, в. 2; Литература "Слова о полку Игореве" за последнее двадцатилетие (1894 — 1913 гг.). "Журнал Министерства народного просвещения", 1914, № 2; К легендам об Иуде Предателе и Андрее Критском. "Русский филологический вестник", 1915, № 1; Письма Шевченка к С. Т. Аксакову, "Искусство", 1927, кн. 2 — 3; Как работал Л. Толстой. М., 1936; Ревизия подлинности "Слова о полку Игореве" в исследовании проф. А. Мазона. "Ученые записки МГУ", 1946, в. 110. кн. 1; Невероятные догадки проф. А. Мазона о вероятном авторе "Слова о полку Игореве". "Известия АН СССР", 1950, т. 9. в. 6; Лев Николаевич Толстой. М., 1952; Літеоатура Київської Русі в історії братніх народів. В кн.: Російсько-українське літературне єднання. К., 1953; Невидані листи П. О. Куліша до Аксакових. "Радянське літературознавство", 1957. № 19; Литература Киевской Руси и древнейшие инославянские литературы. М., 1958; Культурні зв'язки українського і російського народів до кінця XVIII ст. В кн.: Міжслов'янські літературні взаємини. К., 1958; Олександр Іванович Білецький. К., 1959; Лев Толстой. Критико-биографический очерк. М., 1960; Українські інтермедії XVII — XVIII ст. К., 1960; Традиции литературы Киевской Руси в старинных украинской и белорусской литературах. М., 1966; История древней русской литературы. М., 1966.
■ Літ.: Білецький О. І. Микола Каленикович Гудзій. "Радянське літературознавство", 1957, № 3; Воспоминания о Николае Каллиниковиче Гудзии. М., 1968.
В. І. Крекотень.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)