ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Семен Степанович
ГУЛА́К-АРТЕМОВСЬКИЙ Семен Степанович
• ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Семен Степанович
(справж. прізв. — Артемовський)
[4(16).II 1813, містечко Городище, тепер місто Черкас. обл. — 5(17). IV 1873, Москва]
- укр. і рос. оперний співак, композитор, драматург. Походив з родини священика. Навчався 1824 — 30 в Київ. духовному уч-щі та 1835 — 38 в Київ. духов. семінарії. У 1838 був запрошений рос. композитором М. Глинкою за рідкісний голос до придворної капели. М. Глинка керував навчанням талановитого юнака, познайомив його з визначними діячами мистецтва. На формування прогресивного світогляду митця великий вплив мав Т. Шевченко, з яким його зв'язувала багатолітня дружба. Восени 1839 М. Глинка, О. Даргомижський та М. Волконський влаштували концерт і на зібрані таким способом кошти послали Г.-А. до Італії для вдосконалення вокальної майстерності. Як співак Г.-А. дебютував 1841 у Флорентійському оперному театрі. Повернувшись 1842 до Петербурга, вступив у трупу імператорських театрів. В 1842 — 64 виступив у багатьох провідних партіях. У 1851 Г.-А. зробив першу спробу в галузі драматургії, скомпонувавши інтермедію "Українське весілля", що йшла на петерб. сцені в бенефіс автора і мала успіх. Наступного року у бенефіс Г.-А. поставив власний водевіль "Ніч напередодні Івана Купала", де виконував пісню "Гуде вітер вельми в полі" (музика М. Глинки, слова В. Забіли). На основі укр. нар. сюжетів і пісенного фольклору писав композиції типу вокально-хореографічних дивертисментів і комедій-водевілів. Г.-А. — автор музики до драми "Кораблебудівники" (1853), романсів, пісень "Стоїть явір над водою" (присвяченої Т. Шевченкові), "Спать мені не хочеться" та ін. У 1862 створив лірико-комічну оперу за власним лібретто "Запорожець за Дунаєм" (вид. 1863). Сценічне життя твір Г.-А. почав у Маріїнському театрі в Петербурзі 1863. Партію Карася співав автор. Згодом опера йшла у Великому театрі в Москві. На укр. сцені вперше поставлена М. Кропивницьким 1884 у трупі М. Старицького. У цьому творі Г.-А. змалював укр. нар. типи, передав багатство нар. мелодій, яскраво зобразив колоритні побутові сцени. "Запорожець за Дунаєм" — справжня реалістична укр. опера, пройнята народністю, гуманізмом, щирою любов'ю до простих людей. Царська цензура забороняла постановку її на сцені протягом 20 років. За свідченням сучасників, Г.-А. був талановитим художником-мініатюристом. Він склав і "Статистико-географічні таблиці міст Російської імперії" (1854) та проект петерб. водопроводу (1858). На Україні бував 1843 (для добору співаків) та 1850 з італ. оперною трупою. В Городищі 1966 створено літ.-меморіальний музей Г.-А., встановлено пам'ятник.
■ Літ.: Стеценко Л. На захист Івана Карася. К., 1964; Кауфман Л. С. С. С. Гулак-Артемовский. М., 1973.
Л. Ф. Стеценко.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)