ГУРИНОВИЧ Адам Гіляри Калікстович

ГУРИНО́ВИЧ Адам Гіляри Калікстович

• ГУРИНОВИЧ Адам Гіляри Калікстович

[13(25).І 1869, маєток Ковальки Віденської губ., що був на тер. теперішнього Мядельського р-ну Мін. обл. — 23.I (4.II) 1894, маєток Кристинополь, що був на тер. теперішнього Сморгонського р-ну Грод. обл.]

- білорус. поет, революціонер. Навчався 1887 — 93 в Петерб. технол. ін-ті. Керівник нелег. студ. "Гуртка молоді польсько-литовсько-білоруської і малоруської", організованого 1889, який пропагував ідеї марксизму і був зв'язаний з Г. В. Плехановим та І. Франком. Після арешту (1893) і ув'язнення в Петропавловській фортеці тяжко хворого Г. вислали під нагляд поліції до Кристинополя. Г. — представник критичного реалізму, в його віршах звучать громадян. мотиви, революц. заклики, ідея про спільність інтересів робітників і селян у боротьбі за соціальне і нац. визволення ("Перш душили пани", "Чом ти спиш, мужичок", "Що за звук залунав отак міцно" та ін.). Один із зачинателів елегійно-пейзажної, пісенно-фольклорної лірики, жанру балади в білорус. л-рі. За життя не друкувався, вперше твори Г. опубл. 1921. Переклав в кін. 19 ст. вірш "Гімн" ("Вічний революціонер") І. Франка.

Б. Й. Чайковський.