ГУРСЬКА Галина

ГУ́РСЬКА Галина

• ГУРСЬКА Галина

(Górska; псевд. — Чеслав Галич)

(4.V 1898, Варшава — 4.VI 1942, Львів)

- польс. письменниця, перекладачка, громад.-політ. і освітній діяч. Закінчила 1923 Брюссел. ун-т. З 1924 жила в Львові. Займалася благодійною діяльністю серед дітей безробітних. Брала участь у проведенні Антифашистського конгресу діячів культури 1936 у Львові, в діяльності Ліги захисту прав людини і громадянина. В 1933 — 37 входила до групи лівих польс. письменників "Передмістя". Депутат Нар. Зборів Зх. України (1939). Під час нім.-фашист. окупації після дев'ятимісячного ув'язнення розстріляна гітлерівцями. Публікувалася у радикальному журн. "Sygnały" ("Сигнали", Львів). У повістях "Над чорною водою" (1931), "Хлопці з міських вулиць" (1934), "Другий під'їзд" (1935), побудованих на фактичному матеріалі, таврувала бурж. лад. У двох книгах роману "Барак палає" ("Тупик", 1937, і "Втечі", 1939) відбилося розчарування Г. філантропічною діяльністю. Вперше польс. мовою переклала уривки з щоденника Т. Шевченка і роман М. Горького "Мати" (1941).

♦ Тв.: Укр. перекл. — Коростівські розмови. "Література і мистецтво", 1941, № 3.

■ Літ.: Лозинський І. Вона загинула 30 років тому. "Всесвіт", 1972, № 6.

І. М. Лозинський.