ГУСЄВ Віктор Євгенович
ГУ́СЄВ Віктор Євгенович
• ГУСЄВ Віктор Євгенович
(2.V 1918, м. Маріуполь)
- російський радянський фольклорист і літературознавець, доктор істор. наук з 1966, професор з 1971. Член КПРС з 1943. Закінчив 1941 Моск. ін-т філософії, л-ри та історії. З 1955 працює в Ленінграді — старший науковий співробітник Ін-ту рос. л-ри АН СРСР (Пушкінський дім), а з 1969 — в Ін-ті театру, музики й кінематографії. Голова Міжнар. комісії слов'ян. фольклору при Міжнар. комітеті славістів (з 1983). Автор праць з фольклористики, літературознавства, нар. театру тощо ("Марксизм і російська фольклористика кін. 19 — поч. 20 ст.", 1961; "Російський фольклорний театр 18 — поч. 20 ст.", 1980, та ін.). Укр. фольклорові присвятив ст. "І. Я. Франко — теоретик фольклору" (1965), приділив увагу в працях "Взаємозв'язки російської вертепної драми з білоруською та українською" (1972), "Слов'янські партизанські пісні" (1979), "Фольклорна драматична творчість східнослов'янських народів" (1985) та ін. Виступає зі статтями в журн. "Народна творчість та етнографія".
♦ Тв.: Эстетика фольклора. Л., 1967.
■ Літ.: Ивлева Л. М. Виктор Евгеньевич Гусев. Библиографический указатель научных трудов. Л., 1984.
Г. А. Нудьга.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)