ГУЦАЛО Євген Пилипович
ГУ́ЦАЛО Євген Пилипович
• ГУЦАЛО Євген Пилипович
(14.I 1937, с. Старий Животів, тепер Новоживотів Оратівського р-ну Вінн. обл.)
- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1977. Закінчив 1959 Ніжин. пед. ін-т. Друкується з 1960. У 1961 опубл. поетич. цикл "Зелена радість конвалій". Перша книжка — зб. оповідань "Люди серед людей" (1962). Новели з книжок "Яблука з осіннього саду" (1964), "Скупана в любистку" (1965), "Хустина шовку зеленого" (1966), "Запах кропу" (1969) та ін. привернули увагу м'якою поетичністю, тонким мовним живописом, що передає нюанси почуття, їхні герої сповнені душевного здоров'я, чутливі до добра і краси. Збірки оповідань "Орлами орано" (1977), "Що ми знаємо про любов" (1979), "Полювання з гончим псом" (1980; разом з циклом "Оповідання з Тернівки" відзначено премією ім. Ю. І. Яновського, 1982) засвідчили посилення в новелістиці Г. уваги до нар. характерів, їхніх нац. ознак, побуту, діалектики старого й нового в ньому. Найчастіше Г. звертається до тем материнства, кохання, чистоти дитинства, моральності у людських взаєминах, стосунках батьків і дітей, природи тощо. Чимало творів Г., зібраних у книгах "Олень Август" (1965), "З горіха зерня" (1969), "Дениско" (1973), "Саййора" (1980), "Пролетіли коні" (1984; дві останні — Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1985) та ін., адресовано і дітям, і дорослим. У повістях з воєнного та повоєнного життя "Мертва зона" (1967), "Родинне вогнище" (1968, ін. назва — "Мати своїх дітей") змальовано сильні, індивідуально й нац. виразні характери героїв. Повість "З вогню воскресли" (1978) — художньо відтворені автором хвилюючі розповіді жителів спалених фашистами сіл. Г. — автор лірико-психол. повістей "Дівчата на виданні" (1971), "Двоє на святі кохання" (1973), дилогії "Сільські вчителі" (1971) і "Шкільний хліб" (1973), лірико-асоціативних поезій у прозі "У гаї сонце зацвіло" (1977). У романі-трилогії Г. — "Позичений чоловік", "Приватне життя феномена", "Парад планет" (1982 — 84) — щедро використано багатство нар. фразеології, порушено в гротесковій формі ряд соціальних, політ., етичних проблем життя сучас. села, світу взагалі. Для поетич. збірок "Письмо землі" (1981), "Час і простір" (1983), "Живемо на зорі" (1984) характерні віра в торжество праці і миру в світі, відчуття спадкоємності революц. і героїч. діянь попередніх поколінь. Письменник виступає також з публіцистич., літ.-крит. статтями й нарисами. Твори Г. розкривають духовне багатство рад. людини, її патріотизм, інтернац. почуття, порушують питання морального розвитку особи. Вони перекл. багатьма мовами СРСР, світу.
♦ Тв.: Новела. К., 1969; У лелечому селі. К., 1969; Серпень, спалах любові. К., 1970; Передчуття радості. К., 1972; Весна високосного року. К., 1973; Жовтий гостинець. К., 1981; Час і простір. К., 1983; Мистецтво подобатись жінкам. К., 1985; Княжа гора. К., 1986; Вибрані твори, т. 1 — 2. К., 1987; Рос. перекл. — Яблоки из осеннего сада. М., 1964; Поздний гром. М., 1967; Клава, мать пиратская. М., 1968; Предчувствие радости. М., 1972; Голубые овцы. М., 1973; Школьный хлеб. М., 1974; Бережанские лортреты. М., 1977; Из огня воскресли. М., 1982; Шутили с Катериной. М., 1982; Родной очаг. М., 1986.
■ Літ.: Дончик В. Грані сучасної прози. К., 1970; Новиченко Л. Олена Левківна та інші. В кн.: Література і сучасність, в. 5. К., 1972; Стрельбицький М. Цикл "Пісень" Євгена Гуцала. В кн.: Проблеми. Жанри. Майстерність, в. 6. К., 1981; Гримич Г. Світ героїв Євгена Гуцала. В кн.: Література. Діти. Час, в. 7.К., 1982; Дзюба І. Жага всеосяжності і межі таланту (Штрихи до портрета Євгена Гуцала). "Українська мова і література в школі", 1985, № 11; Жулинський М. Наближення. К., 1987.
В. Г. Дончик.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)