ГУШАЛЕВИЧ Іван Миколайович

ГУШАЛЕ́ВИЧ Іван Миколайович

• ГУШАЛЕВИЧ Іван Миколайович

(4.XII 1823, с. Палашівка, тепер Чортківського р-ну Терноп. обл. — 2.VI 1903, Львів)

- укр. письменник "москвофільського" напряму. Нар. в сім'ї селянина. Навчався на теол. ф-ті Львів. ун-ту. Був священиком у селах Галичини, з 1854 — учителем Львів. академічної гімназії. Займався громадською (обирався послом до крайового сейму у Львові) та культур. діяльністю (редагував газети "Новини" і "Пчола", 1849; "Зоря галицька", 1851 — 52), працював громад. інспектором нар. шкіл, укладав шкільні підручники тощо. Літ. діяльність почав 1848. Автор поетич. збірок "Стихотворения" (1848), "Поезії" (1861, 1879), "Галицки отголосы" (1880), "Стихотворения" (1884), "Балканские думы" (1891), мелодрами "Сельские пленипотенты" (1870) та ін. Писав переважно "язичієм". З консервативних позицій висвітлював явища істор. минулого, тогочасні сусп. події, пропагуючи ідеї класового миру. Певну пізнавальну і худож. вартість мають його ранні твори, в яких відчувається відгомін реального життя, зв'язок з нар. творчістю. Серед них — вірші "На чужині загибаю", "Бурлак", "Красна зоре", "Вдовець", "Голубка" та ін., окремі з яких стали нар. піснями. Оперету Г. "Підгіряни" переробив і 1882 поставив на сцені М. Кропивницький.

♦ Тв.: [Вірші]. В кн.: Письменники Західної України 30 — 50-х років XIX ст. К., 1965.

■ Літ.: Франко І. Іван Гушалевич. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 35. К., 1982; Аристов Ф. Ф. Карпато-русские писатели, т. 1. М., 1916.

Ф. П. Погребенник.