Ганська література

Га́нська література

• Ганська література

- л-ра народів Гани. Виникла (в осн. — англ. мовою) в кін. 19 — на поч. 20 ст. Тривалий час єдиною формою писемної творчості в країні була журналістика (статті й книги А. Ахума, Е. Самсона, А. Аджайє, К. Хейфорда, Р. Є. Г. Арматту та ін.). З серед. 20 ст. з'являються твори мовами народів фанті, еве, га, адангме, ашанті, хауса тощо, Епічні поеми "Народ фанті" та "Звичаї фанті" Г. Р. Аккуа, збірки поезій Р. Є. Г. Арматту "Між лісом і морем" (1951) і "Таємні думки негра" (1953), вірші Е. Аму, К. А. Акрофі та ін., п'єси Дж. Х. Нкетіа, романи "Третя жінка" Дж. Б. Данква і "П'ята лагуна" та "Сторінки історії Анао" К. Фіаву відіграли велику роль у пробудженні нац. самосвідомості народів Гани. Здійснюються переклади світової л-ри (творів В. Шекспіра, М. Сервантеса, Б. Шоу, Ч. Діккенса, Дж. Голсуорсі, Л. Толстого). Після проголошення незалежності країни (1957) Г. л. збагатилася новою соціально-політичною тематикою (ліквідація наслідків колоніалізму, боротьба з неоколоніалізмом, будівництво нового життя та ін.). Письменники активно звертаються до нар. традицій, фольклору. З серед. 60-х pp. інтенсивно розвивається жанр роману ("Вузька стежка" Ф. Селормі, 1966; "Шибеники" К. Дуоду, 1967; "Прекрасні ще не народились", 1968; "Уламки", 1970; "Цілителі", 1979 — А. К. Арми, та ін.). Найвідоміші поети: М. Дей-Ананг, Е. Т. Сатерленд, Дж. А. Окай, К. Брю, Дж. Авунор-Вільямс. Укр. мовою окремі вірші Дж. Авунора-Вільямса, К. Брю, М. Дей-Ананга, Дж. А. Окая, Ф. Паркса перекл. І. Драч, Д. Павличко, В. Кухалашвілі, В. Ткаченко та ін.

■ Літ.: Фольклор и литература народов Африки. М., 1970; Современные литературы Африки. Северная и Западная Африка. М., 1973; Развитие жанров в современных литературах Африки. М., 1983.

С. І. Ткаченко.