Українська літературна енциклопедія

ДОБРЯНСЬКИЙ Адольф Іванович

ДОБРЯ́НСЬКИЙ Адольф Іванович

• ДОБРЯНСЬКИЙ Адольф Іванович

[18 (30).XII 1817, с. Рудльово на Пряшівщині, тепер ЧСФР — 18.III 1901, Інсбрук, Австрія]

- укр. політ. і громад. діяч, публіцист. Походив з родини священика. Закінчив 1833 філос. ф-т Кошицького ун-ту і 1836 — юрид. ф-т Егерського ун-ту (Угорщина), а також 1840 — Гірничолісову академію у Банській Бистриці. Працював інженером, займався адм. та громад.-політ. діяльністю. Був цивільним комісаром при рос. армії, що придушувала революцію 1848 — 49 в Угорщині. Обирався депутатом угор. сейму. Один з ідеологів "москвофільства" (див. "Москвофіли") та австрославізму на Закарпатті. Підтримував зв'язки з гал. "москвофілами" та рос. ідеологами слов'янофільства. Автор публіцистич. праць "Патріотичні листи" (1873), "Про сучасне релігійно-політичне становище Австро-Угорської Русі" (1885), "Програма для проведення національної автономії в Австрії" (1885), "Календарне питання в Росії і на Заході" (1894), "Плоди вчень гр. Л. Толстого" (1896), підручника "Буквар руський для школ в Галіції" (1848) та ін.

Літ.: Аристов Ф. Ф. Карпато-русские писатели, т. 1. М., 1916; Добош С. Адольф Иванович Добрянский. Братислава. 1956.

В. Л. Микитась.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)