ДОЛГОШ Іван Іванович

ДО́ЛГОШ Іван Іванович

• ДОЛГОШ Іван Іванович

(22.VII 1931, с. Доманинці, тепер у складі Ужгорода)

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1963. Закінчив 1955 Ужгор. ун-т. У збірках повістей, оповідань і нарисів "Подаруй мені берізку" (1966), "Коли стаєш дорослим" (1967), "Митрові гуслі" (1980), "Остання дараб." (1988), в романах "Синевир" (1968), "Моя недея" (1970) і "Ярина" (1972), збірках повістей і романів "Весняний водограй" (1981) та "Колочава" (1982) Д. змалював широку панораму дорад. Закарпаття, боротьбу трудящих проти чес. буржуазії і угор. окупаційного режиму, показав нове життя визволеного краю, порушив складні проблеми становлення соціалістич. взаємин у гірському селі. Політ. роман "Мир дому твоєму" (1986) — про сучасність, боротьбу за роззброєння. В центрі роману "Роса Росії" (1990) — постать поета-антифашиста Д. Вакарова. Окремі твори Д. перекладено чес., словац., угор. та ін. мовами.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Синевир. М., 1971; Колочава. М., 1988.

■ Літ.: Бендзар Б. Його недея. "Жовтень", 1981, № 7; Наєнко М. П'ятиліття українського роману. К., 1985.

О. В Мишанич.