Українська літературна енциклопедія

ДОЛЬЧІ (Dolci) Даніло

ДО́ЛЬЧІ (Dolci) Даніло

• ДОЛЬЧІ (Dolci) Даніло

(28.VI 1924, м. Сезана, пров. Трієст)

- італ. письменник і громад. діяч. За фахом архітектор. Під час 2-ї світової війни — учасник Руху Опору. 1953 переїхав на Сіцілію, де заснував т. з. комунальні центри для боротьби з неписьменністю, безробіттям і бездомністю, а також Нар. ун-т, дит. садки. Зазнавав утисків і судових переслідувань. У книгах "Бандити в Партініко" (1955), "Розслідування в Палермо" (1956), "Марнотратство" (1960), "Назустріч новому світові" (1964) та ін., написаних здебільшого в жанрі докум. репортажу, різко викриває політ. і екон. причини соціальної нерівності, показує пробудження сусп. самосвідомості селян і робітників, жінок. У поетич. збірках "Місячний лимон" (1970), "Ви не чуєте запаху диму?" (1971) реалістичне зображення дійсності поєднується з ліризмом у відтворенні духовного світу людини. Лауреат Міжнар. Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" (1957). Окремі вірші Д. переклав Ю. Педан.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Поезія. 1983, в. 2. К., 1983.

О. Є.-Я. Пахльовська.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)