ДОНЕЦЬ Григорій Прокопович

ДОНЕ́ЦЬ Григорій Прокопович

• ДОНЕЦЬ Григорій Прокопович

[17 (30).XI 1913, с. Курилівка, тепер Канівського р-ну Черкас. обл. — 27.IV 1985, Київ]

- укр. рад. поет. Член КПРС з 1943. Закінчив 1934 Черкас. пед. ін-т. Учасник Великої Вітчизн. війни. Вчителював, з 1946 — на парт. і рад. роботі в Каневі та Києві. Друкувався з 1928. Опубл. збірки "У поході" (1936, у співавт. з О. Левадою), "З братами вірними" (1955), "Гомін землі" (1963), "З доріг України" (1967), "Відлуння грому" (1969), "За днями — дні" (1974), "Пам'ять звитяг" (1977), "Стяг" (1980), "Київська книга" (1982), "Слово з України" (1985) та ін. Д. писав про героїку громадян. та Великої Вітчизн. воєн, про трудові звершення рад. людей, про любов і дружбу. В драм. поемі "Серце Прометея" (1964), поемах "Зустріч у Любані" (1978), "Перша зустріч" (1983), "Прощання" (1984) та ін. звернувся до образу Т. Шевченка. Багато творів Д. присвячено істор. темі, зокрема визв. боротьбі укр. народу (цикл віршів "Кармалюк" та ін.). Писав і для дітей: книжки "Ходить серпень лугами" (1959), "Літо в Розливі" (1970), "Пригода в Карпатах" (1979), "Сонце над нами" (1982) та ін. Автор літ.-крит. статей про Т. Шевченка, П. Тичину, М. Рильського, Ю. Яновського та ін. Переклав ряд творів рос. (О. Пушкіна, В. Брюсова, О. Форш, О. Суркова, М. Ушакова), білорус. (П. Бровки, А. Велюгіна), татар. (Г. Тукая), чувас. (П. Хузангая), башк. (С. Кудашева, М. Гафурі) та ін. письменників. Окремі твори Д. перекладено рос., білорус., вірм., чувас., башк. мовами.

♦ Тв.: Вибране. К., 1983; Рос. перекл. — Приднепровье. М., 1962; Красные вехи. М., 1975.

■ Літ.: Пінчук С. Слово зріле й виважене, "Вітчизна", 1980, № 3; Луценко І. "Складають суть...". "Літературна Україна", 1981, 13 січня.

В. К. Костенко.