ДОНЧЕНКО Олесь (Олександр) Васильович

• ДОНЧЕНКО Олесь (Олександр) Васильович

[6 (19).VIII 1902, с. Великі Сорочинці, тепер Миргородського р-ну Полтав. обл. — 12.IV 1954, м. Лубни]

- укр. рад. письменник. Закінчив 1919 гімназію в Лубнах. Вчився на окружних курсах позашкільної освіти. З початку 30-х pp. і до 1944 працював на Магнітці, в казах. степах, на нафтопромислах Каспію. Друкувався з 1918. Належав до літ. орг-цій "Молодняк", "Пролітфронт", Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. Перша книжка — зб. віршів "Червона писанка" (1926). Повісті "Ондатра", "Дві весни" (обидві — 1931), "Родина Мартинових", "Розвідувачі нетрів" (обидві — 1934) та романи "Зоряна фортеця" (1933), "Море відступає" (1934) — про індустріалізацію в Рад. країні, виховання людей у трудових колективах. Нове життя, дружбу казах. і рос. трудівників відображено у повісті "Аул Іргіз" (1932). Д. зробив значний внесок у розвиток укр. прози для дітей і юнацтва. В повістях "Школа над морем" (1937) і "Карафуто" (1940) створив образи юних громадян Країни Рад. Про дореволюц. село і потяг до кращого життя — повість "Лукія" (1939). Дружбі укр. і казах. дітей присвячено повість "Серце беркута" (1944). Поезією природи овіяні повість "Лісничиха" (1947) і ряд оповідань. Проблеми виховання дітей у сім'ї і школі, підготовки юнацтва до вступу в життя порушено у повісті "Юрко Васюта" (1950), романі "Золота медаль" (1954). Писав п'єси. Твори Д. перекладено рос., білорус., азерб., кирг. та ін. мовами. Портрет та іл. с. 93.

♦ Тв.: Твори, т. 1-6. К., 1956-57; Школа над морем. К., 1987; Рос. перекл. — Лукия. М., 1964.

■ Літ.: Заєць І. Олесь Донченко. В кн.: Українські радянські письменники, в. 4. К., 1960; Острик М. На таємничих островах дитинства. В кн.: Острик М Критичні етюди. К., 1970; Малик В. Олесь Донченко К., 1971; Дончик В. Сутність — будівнича К., 1984; Дончик В. Український радянський роман. К., 1987.

В. А. Костюченко.