ДОРІЗО Микола Костянтинович

ДОРІЗО́ Микола Костянтинович

• ДОРІЗО Микола Костянтинович

(22.Х 1923, Краснодар)

- рос. рад. поет. Член КПРС з 1947. Закінчив 1957 Вищі літ. курси при СП СРСР. Автор збірок "Меч перемоги" (1953), присвяченої героїзму рад. воїнів, "Поки дерева є на світі" (1978) та "Колись давно створив я пісню" (1980), в яких переважають громадян. та інтимні мотиви. Пише поеми (книги "Місце дії — Росія", 1971; "В Росії Ленін народився", 1980), ліричні мініатюри і тексти пісень, психол. драми ("Вранці після самогубства", 1959; "Дві жінки і заздрість", 1975; "Третя дуель", 1983), комедії у віршах ("Конкурс краси", 1967). Опубл. драм. поему "Яків Джугашвілі" (1988). Творчість Д. пройнята пафосом гуманізму, пошуком відповіді на гострі моральні проблеми сучасності. Окремі твори Д. переклали Ю. Петренко та ін.

♦ Тв.: Собрание сочннений, т. 1 — 3. М., 1983 — 85; России первая любовь. Мой Пушкин. М., 1986; Внукам нашей Победы. М., 1986.

А. В. Оберемський.