ДОРОШКЕВИЧ Олександр Костянтинович
ДОРОШКЕ́ВИЧ Олександр Костянтинович
• ДОРОШКЕВИЧ Олександр Костянтинович
[псевд. — С. Дорош, 15 (27).IX 1889, м. Бронниці, тепер Раменського р-ну Моск. обл. — 1.IV 1946, Київ]
- укр. рад. літературознавець, критик, педагог, доктор філол. наук з 1946. Закінчив 1913 Київ. ун-т, з 1921 — професор цього ун-ту. Редагував журнали "Вільна українська школа" (1917 — 19), "Життя й революція" (1925 — 27), очолював 1926 — 30 київ. філію н.-д. Шевченка Тараса інституту. З 1943 — завідувач відділу укр. л-ри 19 ст. Ін-ту л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР і кафедри української літератури Київського університету.
Один з провідних критиків 20-х pp. Вивчав творчість класиків укр. л-ри (І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Куліша, Марка Вовчка, І. Карпенка-Kaporo, І. Франка, М. Коцюбинського, B. Самійленка, М. Рильського, В. Сосюри, І. Сенченка, О. Копиленка та ін.). Автор кн. "Етюди з шевченкознавства" (1930), ряду статей, в яких наголошував на значенні громад.-політ. рухів у формуванні світогляду Т. Шевченка ("Тарас Шевченко і український літературний рух", 1944), розглядав проблему єднання укр. поета з діячами рос. революц. демократії ("Шевченко в соціалістичному оточенні", 1924; "До питання про вплив Герцена на Шевченка", 1928), простежував окремі мотиви творчості поета ("Кріпацтво в творах Шевченка", 1911; "Природа в поезії Шевченка", 1921), порушував питання про значення худож. спадщини Кобзаря ("Шевченко і наступні літературні генерації", 1926), про його місце в колі слов'ян. письменників ("Шевченко і слов'янський світ", 1945), про наукове видання його поетичних творів ("Принципи організації тексту шевченкової поезії", 1932), підсумовував здобутки шевченкознавства ("Сучасний стан шевченкознавства", 1930). Досліджував також укр.-рос. літ. зв'язки ("Українські сюжети в сучасній російській прозі", 1924; "Чернишевський та український літературно-громадський рух", 1928; "М. Горький та українська література", 1932; "А. П. Чехов і українська література", 1944; "Україна в житті і творчості Лєскова", 1945). Написав підручник "Українська література", що витримав п'ять видань (1922 — 31), посібник з методики викладання л-ри. Уклав "Хрестоматію по історії української літератури" (1918, 2-е вид. — 1920). Брав участь у підготовці видань творів І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Куліша, Марка Вовчка, І. Карпенка-Карого.
♦ Тв.: Опыт методического построения урока словесности. Пг. — К., 1917; Українська література в школі. К., 1921; Українська культура в двох столицях Росії. К., 1945; Реалізм і народність української літератури XIX ст. К., 1986.
■ Літ.: Коваленко Л. Учений, педагог, критик. "Літературна Україна", 1969, 10 жовтня; Кирилюк Є. Олександр Дорошкевич. В кн.: Дорошкевич О. К. Реалізм і народність української літератури XIX ст. К., 1986; Дорошкевич В., Купріянов І. М. Т. Рильський і О. К. Дорошкевич. "Радянське літературознавство", 1989, № 3.
І. Т. Купріянов.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)