ДРОЖЖИН Спиридон Дмитрович

ДРО́ЖЖИН Спиридон Дмитрович

• ДРОЖЖИН Спиридон Дмитрович

[6 (18).XII 1848, с. Низовка Тверської губ. — 24.XII 1930, там же; 1937 прах перенесено в с. Завидово, тепер Конаковського р-ну Тверської обл.]

- рос. поет. Походив з кріпаків. Поезії сповнені співчуття до тяжкої праці селянина й ремісника (вірш "Свято осені", поема "Сповідь матері", обидва твори — 1877; "Пісні робітників", 1875, та ін.). Після Жовтн. революції писав вірші про нове життя ("На сходці", 1920; "Пам'яті В. І. Леніна", 1924). Поезія Д. відзначається щирістю, простотою й наспівністю, на ній позначився вплив нар. творчості. З юності захоплювався "Кобзарем" Т. Шевченка. Перекладав і переспівував твори великого укр. поета ("Чого мені тяжко, чого мені нудно", "За думою дума роєм вилітає...", "Ой пішла я у яр за водою", "І день іде, і ніч іде" та ін.). Відомі переклади Д. з Л. Глібова. 1907 разом з І. О. Бєлоусовим відвідав Канів, написав цикл віршів "На могилі Шевченка".

♦ Тв.: Избранное. М., 1948; [Вірші]. В кн.: Трефолев Л. Н., Суриков И. З., Дрожжин С. Д. Стихотворения. М. — Л., 1963; Песни гражданина. М., 1974; Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Братерство літератур, в. 1. К., 1977.

■ Літ.: Белоусов И. А. Поэт-крестьянин С. Д. Дрожжин. Его жизнь и песни. М. — Пг., 1923; Павлюк М. М. Шевченко в перекладах ранніх поетів-суриковців. "Радянське літературознавство", 1964, № 2.

М. М. Павлюк.