ДРУЖИНІН Олександр Васильович

ДРУЖИ́НІН Олександр Васильович

• ДРУЖИНІН Олександр Васильович

[8 (20).X 1824, Петербург — 19 (31).I 1864, там же]

- рос. письменник, критик. Закінчив 1843 Пажеський корпус. Дебютував повістями "Полінька Сакс" (1847) та "Оповідання Олексія Дмитрича" (1848), які створили йому славу "адвоката жіночого серця". Виступав з фейлетонами, перекладав трагедії В. Шекспіра. В ідейній боротьбі 50 — 60-х років Д. займав ліберальну позицію.

Відомий як літерат. критик. Висунув теорію двох типів мистецтва — артистичного й дидактичного, які, на думку Д., визначили "пушкінський" і "гоголівський" напрями в рос. л-рі ("О. С. Пушкін й останнє видання його творів", 1855; "Критика гоголівського періоду російської літератури і наше до неї ставлення", 1856). Увагою до естетичної природи й художньої вартості творів характеризуються його статті "Вірші А. А. Фета" (1856), "„Обломов". Роман І. О. Гончарова" (1859) та ін. У рецензії "Українські народні оповідання М. Вовчка в перекладі І. С. Тургенева" (1859) Д., відзначаючи сощально-демокр. і гуманістичний пафос творів укр. письменниці, вказував на деякий схематизм, однобічність характерів, підміну життєвих колізій сентиментальними описами. З ініціативи Д. 1859 було створено Товариство для допомоги нужденним літераторам і вченим (Петербург).

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 8. СПБ, 1865 — 67; Литературная критика. М., 1983; Повести. — Дневник. М., 1986.

■ Літ.: Егоров Б. "Эстетическая критика" без лака и без дегтя. "Вопросы литературы", 1965, № 5; Скатов Н. А. В. Дружинин — литературyый критик. В кн.: Дружинин А. В. Прекрасное и вечное. М., 1988.

Р. М. Піддубна.