ДУГИНЕЦЬ Андрій Максимович

ДУГИНЕ́ЦЬ Андрій Максимович

• ДУГИНЕЦЬ Андрій Максимович

(1.VIII 1919, с. Біловодське, тепер Атбасарського р-ну Цілиногр. обл.)

- рос. рад. письменник. Член КПРС з 1954. Учасник Великої Вітчизн. війни, партиз. руху. Закінчив 1957 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). У своїх творах відобразив боротьбу проти фашизму на Ровенщині (повість "Важке щастя", 1963; роман "Стохід", 1969), в Білорусії (повість "Іскри під попелом". 1970; роман "Сини", 1987), в Словаччині (повісті "Наказ Вацлава Гудби", 1967; "Стежками Яношика", 1975). Автор пригодн. повістей для дітей: "Золота чаша Байтеміра" (1951; укр. перекл. — Л. Суярка), "Вогнища в горах" (1958), "Тінь Кантіпа" (1961), "Ксанчина бригантинка" (1971), "Бойове завдання" (1979). Перекладає з л-р народів СРСР.

♦ Тв.: На бессудной земле. М., 1958; Наказ Вацлава Гудбы. М., 1967; Стоход. М., 1959; Искры под пеплом. М., 1970; Тропами Яношика. М., 1975; Сыновья. М., 1987; Клеванские родники. М., 1987; Укр. перекл. — Золота чаша Байтеміра. К., 1963.

С. В. Кучерявенко.