ДУДАР Домніка Данилівна

ДУ́ДАР Домніка Данилівна

• ДУДАР Домніка Данилівна

(1883; за ін. даними, 1890 — не раніше 1932, Київ)

- укр. рад. поетеса, літературознавець і перекладач. Викладала укр. мову і л-ру в школах Києва. Друкувалася в журналах "Літературно-науковий вістник", "Глобус", в кн. "Нова українська поезія" та ін. В розвідці "З поетики Т. Шевченка (Порівняння в „Кобзарі")" (1924), аналізуючи творчість Т. Шевченка, розглянула питання про природу мистецтва, його походження, виховне значення, дала класифікацію окремих його різновидів; значну увагу приділила зіставленню таких літ. жанрів, як трагедія і епос. Автор віршів "Далекий принц", "Осяйний обрій". Переклала вірші П. Верлена "І місяць білий", "Паризькі обриси", "Синє небо над дахом" (усі — 1919), роман рум. письменника П. Істраті "Михайло" (з франц., 1927; разом з М. Тобілевич). Д. присвятив вірш М. Зеров — ("Д. Дудар"; не опубл.).

♦ Тв.: [Вірші]. В кн.: Нова українська поезія. К., 1920.

Г. П. Кочур.