Українська літературна енциклопедія

ДЯЧЕНКО Олександр Сергійович

ДЯЧЕ́НКО Олександр Сергійович

• ДЯЧЕНКО Олександр Сергійович

(27.Х 1919, с. Кичинш, тепер Корсунь-Шевченківського р-ну Черкас. обл. — 7.III 1984. Київ)

- укр. рад. літературознавець, критик і перекладач, канд. філол. наук з 1953. Член КПРС з 1942. Учасник війни з білофіннами та Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1947 Київ. ун-т. У 1951 — 53 — зав. сектором л-ри ЦК Компартії України, 1953 — 64 — директор вид-ва "Радянський письменник". З 1964 — викладач Київ. ун-ту. Досліджував тему революції та Великої Вітчизн. війни в укр. рад. л-рі. Автор монографій "Натхненне слово про революцію" (1955), "В боях за Жовтень" (1957), "Про людські характери" (1963), "Подвиг народу" (1966), "Літопис Великого Жовтня" (1967), "Література правди і боротьби" (1974), "Слово про революцію" (1976), "Література і революція" (1979) та "Воїни і літописці" (1982), зб. літ.крит. статей "Письменник і його твір" (1970) та ін. Переклав книжки спогадів О. Сабурова "Таємничий капітан" (1962) і "Відвойована весна" (1972), роман "Злодії в хаті" В. Кисельова (1963), повість "Степовий рейд" М. Наумова (1964), а також окремі твори В. Бєлінського і О. Макаренка.

Л. М. Скирда.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)