Українська літературна енциклопедія

ЕНДЗЕЛІН Яніс

• ЕНДЗЕЛІН Яніс

(22.II 1873, х. Мічкени, побл. м. Валмієри — 1.VII 1961, смт Кокнесе Стучкинського р-ну; похов. у Ризі)

- латис. рад. мовознавець, чл.-кор. АН СРСР з 1929, академік АН Латв. РСР з 1946 засл. діяч науки Латв. РСР з 1945. Закінчив 1897 — класичний, а 1900 — слов'ян. відділи Юр'євського (тепер Тартуський) ун-ту. У 1908 — 20 працював у Харків. ун-ті (з 1911 — професор), де серед його учнів був Л. А. Булаховський, 1920 — 50 — у Латв. ун-ті (Рига), 1946 — 61 — в Ін-ті мови та л-ри АН Латв. РСР. Засновник балт. порівняльного мовознавства. Автор праць з балт. філології, зокрема з латис. мовознавства: "Слов'яно-балтійські етюди" (1911), "Граматика латиської мови" (1922, нім. мовою; 1951, латис; Ленінська премія, 1958), "Латиська хрестоматія" (1922). Його "Вступ до балтійської філології" (1945) містить короткий огляд латис. та лит. л-р. У своїх працях звертався до української мови та її зв'язків з балтійськими мовами. 1967 у Латвійській АН засновано премію його імені.

Тв.: Избранные труды, т. 1 — 4. Рига, 1971 — 81.

А. П. Непокупний.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)