Українська літературна енциклопедія

ЖИЛКО Юрій Зіновійович

ЖИ́ЛКО Юрій Зіновійович

• ЖИЛКО Юрій Зіновійович

[псевд. — Жар-птиця, Ю. Навісний, Істик, Їжак, Юрій Плужанин, Шестерня та ін.; 16 (28).II 1898, с. Підлужне, тепер Костопільського р-ну Ровен. обл. — травень 1938, Полтава]

- укр. рад. поет. Закінчив 1923 Полтавський інститут народної освіти. Вчителював, працював у пресі, в музеї, був бібліотекарем. Друкувався з 1922. Був членом Спілки сел. письменників "Плуг". Автор зб. "Полустанок" (1930). Твори Ж. — про інтернац. єднання трудящих світу, соціалістич. будівництво. Сатир. вірші та гуморески спрямовані проти міщанства. Для поезії Ж. характерна публіцистичність. Писав казки для дітей. На вірші Ж. композитор В. Верховинець створив ряд пісень. Незаконно репресований 1938. Реабілітований 1957.

Літ.: Ротач П. Поезії Юрія Жилка. — Пащук І. Син Полісся. В кн.: Поезія, в. 2. К., 1971; Гарін Ф. Віра в комунівську землю. "Літературна Україна" 1988, 10 березня.

П. П. Ротач.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)