Українська літературна енциклопедія

ЗАКЛИНСЬКИЙ Олексій Онуфрійович

ЗАКЛИ́НСЬКИЙ Олексій Онуфрійович

• ЗАКЛИНСЬКИЙ Олексій Онуфрійович

(1819, с. Озеряни, тепер Тлумацького р-ну ІваноФранк. обл. — 1891, с. Старі Богородчани, тепер Богородчанського р-ну тієї ж обл.)

- укр. поет і композитор. Закінчив Львів. духовну семінарію, навчався на юрид. ф-ті Віден. ун-ту. Обирався до австр. парламенту. Учасник Слов'янського з'їзду у Празі (1848), був секретарем укр. секції. Згодом став священиком. Видав "Записки Алексея Заклинского, приходника Старих Богородчан" (1890), де вмістив вірші з власною музикою "Там, де Чорна гора" (хорова обробка С. Людкевича; цей вірш Ю. Федькович переклав нім. мовою), "Кажуть мені люде, що мій друг живе", "Щоб я крила мав". На основі "Записок..." М. Яцків написав оповідання "Посол Петришин" (1913).

Тв.: Там, де Чорна гора. В кн.: Пісні та романси українських поетів, т. 2. К., 1956.

В. Т. Полєк.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)